Title: ОПЕРА «LE GRAND MACABRE» Д. ЛІГЕТІ: АБСУРД АБО РЕАЛЬНІСТЬ
Abstract:Мета статті – вияв музичних особливостей втілення двосвіту в опері Дьордя Лігеті «Le Grand Macabre» через співіснування, перехрестя абсурдності та реальності буття, що перегукується із сьогоденням і с...Мета статті – вияв музичних особливостей втілення двосвіту в опері Дьордя Лігеті «Le Grand Macabre» через співіснування, перехрестя абсурдності та реальності буття, що перегукується із сьогоденням і сприймається як його пророцтво. Для висвітлення поставленої мети застосовані наступні методи дослідження: історичний – при розгляді понять «macabre» та «dance macabre» в літературі та різних видах мистецтва; компаративний – для порівняння літературного першоджерела фарсу бельгійського драматурга Мішеля де Гельдерода «La Balade du grand macabre» з його музичним втіленням в опері «Le Grand Macabre»; аксіоматичний – при встановленні зв’язків між властивостями двосвіту опери Д. Лігеті; аналітичний – при розгляді музики показових, ключових сцен двосвіту опери. Наукова новизна запропонованої статті полягає в альтернативності обраного ракурсу при аналізі дуальної драматургії опери Д. Лігеті «Le Grand Macabre». В статті запропонована нова модель дуальності драматургії та образів опери – вертикальний двосвіт. В ньому співіснують два государі – Некроцар та принц Го‑Го; два міністри – лідери двох ворожих партій, Білої та Чорної; подвійне кохання – ідеальне Аманди і Амандо, агресивна любов астронома Астрадамора та його жінки Мескаліни; сценічна подвійність – поєднання палацу принца Го-го та народу на площі. Висновки. Єдина опера австро‑угорського композитора Д. Лігеті «Le Grand Macabre» є складною, багатопараметровою за задумом та його втіленням. Це спонукає до певної кількості сценічних прочитань, серед яких звертає на себе увагу постановка американського режисера Пітера Селларса. В опері, за визначенням самого композитора «анти-анти-опері», наявні риси символізму, театру абсурду, commedia dell’arte, підсилені прийомами іронії, гротеску, сарказму. У Д. Лігеті двосвіт трансформується із вертикальної площини, представленої в епоху романтизму, до горизонтальної, в якій неможливо відокремити світ один від одного.Read More